|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
|
|
|||
Стресові події останніх років, зокрема пандемія COVID-19 та воєнна агресія, призвели до сплеску тривожних розладів, серед яких чільне місце посідають патологічні порушення сну, спричиняючи погіршення здоров’я та якості життя. З огляду на те, що більшість медичних працівників мають лише мінімальну обізнаність щодо процесів сну та їх патології, пропонований підручник покликаний виправити такий дисбаланс, даючи докладний огляд цієї галузі медицини.
На основі міжнародних рекомендацій і клінічного досвіду в підручнику:
• висвітлено поняття про фізіологію сну, нейробіологічні механізми та циркадні ритми з урахуванням сучасних класифікацій (ICSD-3, DSM-5-TR, МКХ-11);
• описано широкий спектр різноманітних розладів сну, з якими фахівці можуть стикатися на різних рівнях надання медичної допомоги;
• наведено чіткі алгоритми діагностики порушень сну з позицій неврології, психіатрії та загальної медицини;
• розкрито сучасні фармакологічні і немедикаментозні підходи до лікування, зокрема метод когнітивно-поведінкової терапії інсомнії (CBT-I);
• приділено значну увагу розладам сну внаслідок сильної стресової події та соматичної патології;
• надано практичні рекомендації щодо профілактики розладів та гігієни сну;
• вміщено спеціалізовані шкали та опитувальники для оцінювання якості сну, рівня сонливості, ризику апное та ін.
Підручник призначений для лікарів-психіатрів, лікарів загальної практики — сімейної медицини, терапевтів, наркологів, лікарів-психіатрів дитячих. Він може бути корисним для лікарів-неврологів та інших суміжних фахівців, а також слухачів програм спеціалізації з неврології, психіатрії, медичної і клінічної психології, здобувачів медичної освіти у ЗВМО України за спеціальностями «Неврологія», «Психіатрія», «Медична психологія».
Перелік умовних скорочень
Вступ
ЧАСТИНА І. НОРМА СНУ ТА ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ СОМНОЛОГІЇ
Розділ 1. Значення сну для людини. Теорії сну. Фактори впливу на нічний сон
1.1. Визначення сну. Значення сну для людини
1.2. Історія досліджень сну
1.3. Теорії сну
1.3.1. Хімічна теорія
1.3.2. Нейрофізіологічна теорія
1.3.3. Відновлювальна теорія
1.3.4. Теорія консолідації пам’яті
1.3.5. Еволюційна теорія (теорія збереження)
1.3.6. Теорія активності мозку
1.3.7. Психодинамічна теорія
1.3.8. Двопроцесна модель регуляції сну
1.3.9. Гуморальна / нейрогуморальна теорія сну
1.4. Класифікація факторів впливу на нічний сон
1.4.1. Характеристика і біологічні основи циркадних ритмів та хронотипів сну
1.4.2. Генетичні основи хронотипів та циркадних ритмів
1.4.3. Діагностика хронотипів сну
1.4.4. Вплив вікових та гендерних факторів на сон
1.4.5. Вплив фізичного та розумового навантаження на сон
1.4.6. Вплив лікарських засобів на сон
1.4.7. Вплив психоактивних речовин на сон
Розділ 2. Основні функції сну
2.1. Відновлення метаболізму мозку та організму
2.2. Інформаційна переробка під час сну та її закономірності
2.3. Функції пам’яті під час сну
2.4. Емоційна розрядка під час сну та її механізми
2.5. Підготовка організму людини до наступного неспання
2.6. Сновидіння як прояв психічної діяльності
Розділ 3. Сучасні методи аналізу сну
3.1. Полісомнографія
3.2. Множинний тест латентності до сну (MSLT)
3.3. Тест підтримки неспання (MWT)
3.4. Тест OSLER
3.5. Актиграфія
3.6. Тест титрування CPAP (CTT)
3.7. Тест домашнього сну (HST)
3.8. Оцінювання рухів очей (EOG)
3.9. Технології безконтактного оцінювання сну (CST)
3.10. Анкети та журнали сну
Шкала сонливості Епворта (ESS)
Стенфордська шкала сонливості (SSS)
Щоденник сну
Розділ 4. Загальна характеристика сну
4.1. Нейрофізіологія сну та сновидінь
4.2. Фази та цикл сну у нормі. Дослідження сну
4.3. Особливості змін фаз сну у дитячому віці
4.4. Особливості змін фаз сну у похилому віці
Розділ 5. Структура сну
5.1. Поняття сонного циклу, його структура, кількість циклів протягом ночі в нормі
5.2. Представленість різних фаз сну у різних сонних циклах в нормі
5.2.1. Нейрофізіологічні механізми повільного сну
5.2.2. Нейрофізіологічні механізми швидкого сну
5.3. Динаміка фаз сну протягом ночі у здорової людини середнього віку
5.4. Зміни динаміки та структури сну у дітей та у похилому віці
5.5. Зміни структури сну під впливом психотропних ліків (антидепресанти, нейролептики, транквілізатори)
ЧАСТИНА ІІ. РОЗЛАДИ СНУ ТА КЛІНІЧНІ АСПЕКТИ СОМНОЛОГІЇ
Розділ 6. Основні механізми розладів сну. Десинхроноз у розвитку розладів сну
Розділ 7. Сучасна класифікація розладів сну
7.1. Класифікація розладів сну в DSM-5
7.2. Класифікація розладів сну в ICSD-3
7.3. Класифікація розладів сну в МКХ-10
7.4. Класифікація розладів сну в МКХ-11
Розділ 8. Інсомнія
8.1. Патофізіологія інсомній
8.2. Клінічна характеристика інсомній
8.3. Класифікація інсомній
8.4. Менеджмент та лікування інсомній
Розділ 9. Гіперсомнія
Розділ 10. Розлади дихання уві сні
Розділ 11. Порушення циркадних ритмів сну
Розділ 12. Рухові порушення уві сні
Розділ 13. Парасомнії
13.1. Парасомнії, асоційовані з повільним сном
13.2. Парасомнії, асоційовані зі швидким сном
13.3. Інші парасомнії
13.4. Лікування парасомній
ЧАСТИНА ІІІ. РОЗЛАДИ СНУ ПРИ РІЗНИХ СТАНАХ ТА ЗАХВОРЮВАННЯХ
Розділ 14. Розлади сну та соматична патологія: взаємовплив та динаміка
Розділ 15. Особливості розладів сну при афективних розладах
Розділ 16. Розлади сну при реакціях на тяжкий стрес та розладах адаптації
Розділ 17. Особливості розладів сну при шизофренії
Розділ 18. Особливості розладів сну при залежностях
Розділ 19. Особливості розладів сну при судинній патології мозку
Розділ 20. Особливості розладів сну при епілепсії
Розділ 21. Особливості розладів сну при ендокринній патології
Розділ 22. Особливості розладів сну при COVID-19
22.1. Феномен COVID-сомнії
22.2. Психічне здоров’я й феномен COVID-сомнії
22.3. Психотерапія COVID-сомнії
Розділ 23. Особливості розладів сну при захворюваннях нервової системи
23.1. Сон і деменція
23.2. Порушення сну при альфа-синуклеїнопатіях
23.3. Сон і нервово-м’язові захворювання
ЧАСТИНА IV. КОРЕКЦІЯ ТА ПРОФІЛАКТИКА РОЗЛАДІВ СНУ
Розділ 24. Психогігієна, психоосвіта та профілактика при розладах сну
Розділ 25. Немедикаментозна корекція розладів сну
25.1. Когнітивно-поведінкова терапія інсомнії
25.2. Терапія депривацією фази швидкого сну
25.3. Альтернативні методи нефармакологічної корекції порушень сну
25.4. Терапія порушень сну із супутніми станами
25.5. Немедикаментозна корекція кошмарних сновидінь
Розділ 26. Медикаментозна корекція розладів сну
26.1. Препарати, що реалізують свою дію шляхом впливу на систему ГАМК
26.1.1. Барбітурати
26.1.2. Бензодіазепінові препарати як снодійні засоби
26.1.3. Небензодіазепінові позитивні алостеричні модулятори ГАМК-А-рецепторів як снодійні препарати
26.1.4. Габапентиноїди
26.2. Гістамінергічні препарати як снодійні препарати
26.3. Мелатонінергічні снодійні препарати
26.4. Серотонінергічні снодійні препарати
26.5. Антагоністи орексинових рецепторів як нові снодійні препарати
26.6. Дофамінергічні препарати при безсонні
26.6.1. Антагоністи дофаміну
26.6.2. Агоністи дофаміну
26.7. Інші препарати при безсонні, пов’язані із синдромом неспокійних ніг
26.8. Інші снодійні та седативні засоби
26.9. Препарати, що використовують при денній сонливості
ДОДАТКИ
Додаток 1. Програма циклу тематичного удосконалення
Додаток 2. Опитувальник ранку та вечора
Додаток 3. Опитувальник ранку та вечора скорочений
Додаток 4. Мюнхенський опитувальник хронотипів
Додаток 5. Зведена шкала ранковості
Додаток 6. Відповідність кодування розладів сну в МКХ-10 та МКХ-11 до термінів ICSD-3
Додаток 7. Шкала сонливості Епворта
Додаток 8. Стенфордська шкала сонливості
Додаток 9. Каролінська шкала сонливості
Додаток 10. Барселонський індекс сонливості
Додаток 11. Анкета STOP-BANG для діагностики обструктивного апное сну
Додаток 12. Берлінський опитувальник для виявлення апное сну
Покажчик