Найвідоміший у світі підручник із фізіології.
Підручник «Медична фізіологія за Ґайтоном і Голлом» витримав уже 14 видань і відомий завдяки чіткому викладу матеріалу від імені одного автора. Основну увагу приділено інформації, найбільш корисній для студентів на клінічному й доклінічному етапах навчання. Такий формат забезпечує максимально ефективне вивчення й опанування складних понять. Базову інформацію надруковано великим шрифтом, а допоміжні дані, зокрема приклади з клінічної практики, — меншим шрифтом на блідо-бузковому тлі. Завдяки цьому читач може швидко переглянути основні відомості або глибше вивчити матеріал. Своєю популярністю серед студентів у всьому світі підручник завдячує саме такому підходу, а також іншим важливим особливостям.
• Матеріал, що об’єднує фізіологію і патофізіологію, підготовлено з огляду на клінічну практику та орієнтовано переважно на студентів клінічного й доклінічного етапів навчання.
• Основну увагу сфокусовано на фундаментальній інформації та особливостях підтримання гомеостазу в організмі людини з метою запобігання захворюванням, а також важливих принципах, які допоможуть ухвалювати рішення в подальшій клінічній практиці.
• Матеріал стисло викладено в коротких розділах, стиль його подання легкий для вивчення та запам’ятовування.
• Понад 1200 ретельно виконаних повнокольорових рисунків і схем, що полегшують розуміння фізіології.
• Ширше охоплення клінічних випадків, включно з ожирінням, метаболічними й серцево-судинними захворюваннями, хворобою Альцгеймера та іншими дегенеративними станами.
Для студентів медичних факультетів закладів вищої освіти, лікарів-інтернів, викладачів, аспірантів, науковців, фахівців-практиків.
Зміст книги Медична фізіологія за Гайтоном і Голлом: 14-е видання: у 2 томах. Том 1/Дж Е. Голл, Майкл Е. Голл
ЧАСТИНА I. ВСТУП ДО ФІЗІОЛОГІЇ: КЛІТИНА ТА ЗАГАЛЬНА ФІЗІОЛОГІЯ
Розділ 1. Функціональна основа організму людини і контроль стану «внутрішнього середовища»
Клітини — живі структурно-функціональні одиниці організму
Позаклітинна рідина як «внутрішнє середовище»
Гомеостаз — підтримання відносної сталості внутрішнього середовища
Регуляторні системи організму
Підсумок: автоматизм організму
Розділ 2. Клітина та її функції
Організація клітини
Будова клітини
Порівняння клітини тварин з доклітинними формами життя
Функціональні системи клітини
Клітинний рух
Розділ 3. Генетичний контроль синтезу білка, клітинних функцій i репродукції
Контроль синтезу білків клітини генами ядра
Транскрипція — передача коду ДНК з ядра клітини до коду РНК цитоплазми
Трансляція — утворення білків на рибосомах
Синтез інших речовин у клітині
Контроль генетичних функцій та біохімічних процесів у клітинах
ДНК-генетична система контролює розмноження клітин
Клітинна диференціація
Аптоз — запрограмована клітинна смерть
Рак
ЧАСТИНА II. ФІЗІОЛОГІЯ МЕМБРАН, НЕРВИ І М'ЯЗИ
Розділ 4. Транспорт речовин через клітинні мембрани
Клітинна мембрана — ліпідний бішар з транспортними білками клітинної мембрани
Дифузія
Активний транспорт речовин через мембрани
Розділ 5. Мембранний потенціал та потенціал дії
Базові фізичні основи мембранних потенціалів
Мембранний потенціал спокою нейронів
Потенціал дії нейрона
Поширення потенціалу дії
Відновлення іонних градієнтів натрію та калію після того, як потенціал дії завершується. Важливість енергетичного метаболізму
Плато при деяких потенціалах дії
Ритмічність деяких збудливих тканин. Повторюваний розряд
Особливості передачі сигналів по нервових стовбурах
Збудження — процес виникнення потенціалу дії
Розділ 6. Скорочення скелетних м'язів
Фізіологічна анатомія скелетних м'язів
Загальний механізм скорочення м'язів
Молекулярний механізм скорочення м'язів
Енергетика скорочення м'язів
Характеристики скорочення всього м'яза
Розділ 7. Збудження скелетних м'язів: нервово-м'язова передача та зв'язок збудження-скорочення
Нервово-м'язове з'єднання та передача імпульсів від нервових закінчень до волокон скелетних м'язів
Потенціал дії м'язів
Зв'язок збудження-скорочення
Розділ 8. Збудження та скорочення гладких м'язів
Скорочення гладких м'язів
Регулювання скорочення іонами кальцію
Нервовий та гормональний контроль скорочення гладких м'язів
Нервово-м'язові синапси гладкого м'яза
ЧАСТИНА III. СЕРЦЕ
Розділ 9. Серцевий м'яз. Серце як насос і функція серцевих клапанів
Фізіологія серцевого м'яза
Серцевий цикл
Регуляція насосної функції шлуночків
Розділ 10. Ритмічне збудження серця
Спеціалізована збуджувальна та провідна система серця
Контроль збудження та провідності в серці
Розділ 11. Основи електрокардіограми
Зубці нормальної електрокардіограми
Струм навколо серця під час серцевого циклу
Електрокардіографічні відведення
Розділ 12. Електрокардіографічна інтерпретація аномалій серцевого м'яза та коронарного кровотоку. Векторний аналіз
Векторний аналіз електрокардіограм
Векторний аналіз нормальної електрокардіограми
Електрична вісь шлуночкового QRS та її значення
Умови аномальної амплітуди комплексу QRS
Пролонговані та химерні форми комплексу QRS
Струми пошкодження
Аномалії зубця Т
Розділ 13. Серцеві аритмії та їх електрокардіографічна інтерпретація
Аномальні синусові ритми
Блокада внутрішньосерцевих провідних шляхів
Передчасне скорочення
Пароксизмальна тахікардія
Фібриляція шлуночків
Миготлива аритмія
Тріпотіння передсердь
Зупинка серця
ЧАСТИНА IV. СИСТЕМА КРОВООБІГУ
Розділ 14. Огляд системи кровообігу: тиск, кровотік та опір
Фізичні характеристики системи кровообігу
Основні функціональні принципи системи кровообігу
Взаємозв'язок тиску крові, її потоку та опору
Розділ 15. Розтяжність судин, функції артеріальної та венозної систем
Розтяжність судин
Коливання артеріального тиску
Вени та їх функції
Розділ 16. Мікроциркуляція та лімфатична система: обмін капілярної рідини, інтерстиційна рідина та лімфотік
Будова системи мікроциркуляції та капілярної системи
Кровотік у капілярах. Вазомоція
Обмін води, поживних речовин та інших речовин між кров'ю та інтерстиційною рідиною
Інтерстицій та інтерстиційна рідина
Фільтрація рідини через капіляри
Лімфатична система
Розділ 17. Місцевий і гуморальний контроль кровотоку у тканинах
Місцевий контроль кровотоку у відповідь на потреби тканин
Механізми контролю кровотоку
Гуморальний контроль кровообігу
Розділ 18. Нервова регуляція кровообігу та швидкий контроль артеріального тиску
Нервова регуляція кровообігу
Особливості нервової регуляції артеріального тиску
Розділ 19. Роль нирок у довгостроковому контролі артеріального тиску та розвитку гіпертензії. Інтегрована система регулювання артеріального тиску
Нирково-рідинна система контролю артеріального тиску
Роль ренін-ангіотензинової системи в контролі артеріального тиску
Узагальнення інтегрованих багатогранних систем для регулювання артеріального тиску
Розділ 20. Серцевий викид, венозне повернення та їх регуляція
Нормальні значення серцевого викиду у стані спокою та під час фізичної активності
Контроль серцевого викиду за допомогою венозного повернення. Механізм Франка-Старлінга
Методи вимірювання серцевого викиду
Розділ 21. Кровотік у м'язах і серцевий викид під час тренування. Коронарний кровообіг та ішемічна хвороба серця
Регуляція кровотоку в скелетних м'язах у стані спокою та під час фізичних навантажень
Коронарний кровообіг
Розділ 22. Серцева недостатність
Динаміка кровообігу при серцевій недостатності
Однобічна недостатність лівого шлуночка
Серцева недостатність із низьким викидом. Кардіогенний шок
Набряк у пацієнтів із серцевою недостатністю
Серцевий резерв
Кількісний графічний аналіз серцевої недостатності
Серцева недостатність з діастолічною дисфункцією та нормальною фракцією викиду
Серцева недостатність з високим викидом
Розділ 23. Серцеві клапани і тони серця. Набуті (клапанні) та вроджені вади серця
Серцеві звуки
Порушення динаміки кровообігу при захворюваннях клапанів серця
Порушення динаміки кровообігу при вроджених вадах серця
Використання екстракорпорального кровообігу під час кардіохірургічної операції
Гіпертрофія серця при набутих і вроджених вадах серця
Розділ 24. Циркуляторний шок та його лікування
Фізіологічні причини шоку
Шок, спричинений гіповолемією, — геморагічний шок
Нейрогенний шок — збільшення ємності судин 326
Анафілактичний шок та гістаміновий шок
Септичний шок
Фізіологічні принципи лікування шоку
Зупинка кровообігу
ЧАСТИНА V. РІДИНА В ОРГАНІЗМІ І НИРКИ
Розділ 25. Регуляція рідини в організмі. Позаклітинна та внутрішньоклітинна рідина. Набір
У звичайних умовах споживання і виділення рідини є збалансованими
Розподіл рідини в організмі
Складники позаклітинної та внутрішньоклітинної рідини
Вимірювання об'ємів рідини в організмі. Принцип розведення індикатора
Обмін рідини та осмотична рівновага між внутрішньоклітинною та позаклітинною рідиною
Об'єм та осмоляльність позаклітинної та внутрішньоклітинної рідини в аномальних станах
Глюкоза та інші розчини, які вводять в організм з метою живлення
Клінічні порушення регуляції об'єму рідини: гіпонатріємія та гіпернатріємія
Набряк: надлишок ридині в тканинах
Рідини в потенційних просторах тіла
Розділ 26. Сечова система: функціональна анатомія та утворення сечі нирками
Різноманітні функції нирок
Фізіологічна анатомія нирок
Сечовипускання
Утворення сечі внаслідок клубочкової фільтрації, канальцевої реабсорбції та секреції
Розділ 27. Клубочкова фільтрація, нирковий кровотік та їх контроль
Клубочкова фільтрація — перший крок у формуванні сечі
Фактори, що визначають швидкість клубочкової фільтрації
Нирковий кровотік
Фізіологічний контроль клубочкової фільтрації та ниркового кровотоку
Ауторегуляція швидкості клубочкової фільтрації та ниркового кровотоку
Розділ 28. Реабсорбція та секреція в ниркових канальцях
Канальцева реабсорбція кількісно велика і високоселективна
Канальцева реабсорбція включає пасивні та активні механізми
Реабсорбція та секреція в різних частинах нефрона
Регуляція канальцевої реабсорбції
Використання методів кліренсу для кількісного вимірювання функції нирок
Розділ 29. Концентрація та розведення сечі. Регуляція осмолярності позаклітинної рідини та концентрації натрію
Нирки виділяють надлишок води, утворюючи розведену сечу
Нирки зберігають воду, виділяючи концентровану сечу
Протитечійний множинний механізм створює гіперосмолярний нирковий мозковий інтерстицій
Властивості петлі Генле, що спричиняють затримку розчинених речовин у мозковій речовині нирок
Контроль осмолярності позаклітинної рідини та концентрації натрію
Система зворотного зв'язку осморецептор-АДГ
Важливість спраги для контролю осмолярності позаклітинної рідини та концентрації натрію
Розділ 30. Ниркова регуляція концентрації калію, кальцію, фосфатів та магнію. Інтегрування ниркових механізмів для контролю об'ємів крові та позаклітинної рідини
Регуляція концентрації калію в позаклітинній рідині та його екскреції
Регуляція ниркової екскреції кальцію та позаклітинної концентрації іонів кальцію
Регуляція ниркової екскреції фосфатів
Регуляція ниркової екскреції магнію та позаклітинної концентрації іонів магнію
Інтегрування ниркових механізмів для контролю об'єму позаклітинної рідини
Важливість пресорного натрійурезу і діурезу для підтримання балансу натрію та рідини в організмі
Розподіл позаклітинної рідини між інтерстиційним простором та судинною системою
Нервові та гормональні фактори підвищують ефективність контролю зворотного зв'язку між нирками та рідиною в організмі
Інтегровані реакції на зміни споживання натрію
Умови, які спричиняють значне збільшення об'ємів крові та позаклітинної рідини
Стани, які зумовлюють значне збільшення об'єму позаклітинної рідини при нормальному або зниженому об'ємі крові
Розділ 31. Регулювання кислотно-основного балансу
Концентрація іонів водню є точно відрегульованою
Кислоти та основи: визначення та функції
Захист від змін концентрації H+: буферні системи, легені та нирки
Буферування H+ у рідинах організму
Бікарбонатна буферна система
Фосфатна буферна система
Білки є важливими внутрішньоклітинними буферами
Респіраторне регулювання кислотно-основного балансу
Ніркова регуляцезія кислотно-основного балансу
Секреція H+ і реабсорбція HCO3- нирковими канальцями
З'єднання надлишку H+ з фосфатним і амонійним буфером у канальці утворює «новий» HCO3-
Кількісне визначення ниркової кислотно- основної екскреції
Регуляція ниркової канальцевої секреції H+
Ниркове корегування ацидозу: збільшення екскреції H+ і додавання HCO3- у позаклітинну рідину
Ниркове корегування алкалозу: зменшення канальцевої секреції Н+ і збільшення екскреції HCO3-
Розділ 32. Діуретики та захворювання нирок
Діуретики та механізми їх дії
Захворювання нирок
Гостре ураження нирок
Хронічна хвороба нирок часто пов'язана з незворотною втратою функціональних нефронів
ЧАСТИНА VI. КЛІТИНИ КРОВІ. ІМУНІТЕТ. ЗСІДАННЯ КРОВІ
Розділ 33. Червоні клітини крові, анемія і поліцитемія
Червоні клітини крові (еритроцити)
Анемії
Поліцитемія
Розділ 34. Резистентність організму до інфекцій. І. Лейкоцити, гранулоцити, моноцитарно- макрофагальна система і запалення
Лейкоцити (білі клітини крові)
Нейтрофіли і макрофаги захищають від інфекцій
Моноцитарно-макрофагальна система (ретикулоендотеліальна система)
Запалення: роль нейтрофілів та макрофагів
Еозинофіли
Базофіли
Лейкопенія
Лейкози (лейкемії)
Розділ 35. Резистентність організму до інфекцій. І. Імунітет та алергія
Набутий (адаптивний) імунітет
Алергія і гіперчутливість
Розділ 36. Групи крові. Переливання крові. Трансплантація органів і тканин
Антигенність спричиняє імунні реакції крові
Групи крові системи 0-A-B
Групи крові системи Rh
Гемотрансфузійні реакції в результаті несумісності груп крові
Трансплантація тканин та органів
Розділ 37. Гемостаз та зсідання крові
Явища гемостазу
Механізм зсідання (коагуляції) крові
Умови, за яких виникає надмірна кровоточивість у людини
Тромбоемболічні стани
Антикоагулянти для клінічного використання 536
Оцінювання зсідання крові
ЧАСТИНА VII. ДИХАННЯ
Розділ 38. Легенева вентиляція
Механізм легеневої вентиляції
Легеневі об'єми та ємності
Альвеолярна вентиляція
Розділ 39. Легенева циркуляція. Набряк легкий. Плевральна рідина
Фізіологічна анатомія легеневої системи кровообігу
Тиск у легеневій системі
Об'єм крові в легенях
Потік крові через легені та її розподіл
Вплив градієнтів гідростатичного тиску в легенях на регіональний легеневий кровотік
Рушійні сили легеневих капілярів
Рідина в плевральній порожнині
Розділ 40. Принципи газообміну. Дифузія кисню та вуглекислого газу через дихальну мембрану
Склад альвеолярного й атмосферного повітря різний
Дифузія газів через дихальну мембрану
Розділ 41. Транспорт кисню і вуглекислого газу в крові та тканинних рідинах
Транспорт кисню від легень до тканин організму
Транспорт CO2 у крові
Коефіцієнт дихального обміну
Розділ 42. Регуляція дихання
Дихальний центр
Хімічний контроль дихання
Периферійна хеморецепторна система — роль кисню в контролі дихання
Регуляція дихання під час фізичних вправ
Розділ 43. Дихальна недостатність: патофізіологія, діагностика, киснева терапія
Методи дослідження порушень дихання
Патофізіологія особливих легеневих порушень
Гіпоксія та киснева терапія
Гіперкапнія — надлишок вуглекислого газу в рідинах організму
Штучне дихання
ЧАСТИНА VIII. АВІАЦІЙНА, КОСМІЧНА ТА ПІДВОДНА ФІЗІОЛОГІЯ
Розділ 44. Авіаційна, висотна та космічна фізіологія
Вплив зниженого атмосферного тиску на організм людини
Розділ 45. Фізіологія глибоководного занурення та інших гіпербаричних умов
Вплив високого парціального тиску окремих газів на тіло
Автономний підводний дихальний апарат (підводне плавання)
Поріжка
